Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2014 року Справа № 910/11513/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Бондар С.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.14у справі№910/11513/13господарського судуміста Києваза позовомПозовом публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"простягнення сумиза участю представників від:позивача(Козака Н.В., дов. від 24.06.14),відповідача(Зубар О.В., дов. від 01.07.14)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом (з врахуванням уточнення позовних вимог) про стягнення із Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 828462726,86 грн. заборгованості, 11260608,79 грн. пені, 141635,50 грн. штрафу, 2400606,43 грн. - 3% річних.

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою Вищого господарського суду України вона була на новий розгляд лише в частині стягнення неустойки (штрафу та пені).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.14 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.14 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Чорної Л.В., суддів: Зубець Л.П.,

Смірнової Л.Г.), позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню у розмірі 5514805,16 грн., штраф - 70 817,75 грн. В іншій частині позову відмовлено. При цьому суди дійшли висновку, що неустойка, належна до стягнення, підлягає зменшенню на 50 % у зв'язку зі складним матеріальним станом боржника.

Не погоджуючись із судовими актами у справі в частині задоволення позову, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.04.14 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.14 в частині стягнення 5630304,40 грн. пені та 70817,75 грн. штрафу скасувати. Прийняти нове рішення у відповідності до якого зменшити нараховані штрафні санкції в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України до однієї гривні.

Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.233 ГК України, ст.ст.549-552 ЦК України) та процесуального права (ст.ст.42, 43, 83-84 ГПК України). В решті судові акти не оскаржуються, а тому Вищим господарським судом України не перевіряються та підлягають залишенню без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 10.10.12 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" укладено договір

№УГВ6419/21-12 поставки природного газу з наступними змінами та доповненнями на виконання умов якого, позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1419876317,28 грн. Позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за поставлений природний газ здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі.

За невчасне виконання грошових зобов'язань позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 11029610,32 грн. пені та 141635,50 грн. штрафу на підставі пункту 7.3 договору. Розрахунок штрафу та пені визнаний судами обґрунтованим (що не заперечується скаржником в касаційній скарзі), втім, з врахуванням приписів ст. 551 Цивільного кодексу України, суди зменшили неустойку, належну до стягнення на 50%. Відповідач вважає, що вона має бути зменшена на 100%, тобто до 1 гривні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію судів та відхилити доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1,3 ст.509, ст.ст.526, 629 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Кодексом також передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Кодексу). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 Кодексу). В даному випадку договором між сторонами передбачено стягнення пені та штрафу в максимальному розмірі.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

В даному випадку судами дотриманий баланс інтересів сторін та правомірно зменшено розмір неустойки на 50%. При цьому зменшення неустойки на 100%, як того вимагає відповідач, порушувало б баланс інтересів сторін та не враховувало б інтереси відповідача. Тому судові акти підлягають залишенню без змін, а скарга - без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.14 у справі №910/11513/13 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

С. В. Бондар